Стихи Григория Фальковича

Falcovich… Вхід до крематорію, як брама —
Урочисто знищено мій рід.
Певно, ще від жертви Авраама
Гріх єврейський числить родовід.

Наші дітки — свічечки прозорі,
Їх убито у жорстокий час.Он вони, у Всесвіті — як зорі…
Господи, то ж як багато нас!
Господи, що ми тебе відкрили,
Чим перед тобою завинили,
Не євреї — люди як такі?
Може, й досі подзвін молитовний,
Трупний дим, солодкий дим жертовний
Небеса смакують залюбки?..

До реєстру Вічного Плачу
Я й своїх кровинок долучу:

Мої дід та бабуся, Фальковичі:
БЕНЦІОН і ФАНЯ — убиті фашистами на
Житомирщині.
Рідні батькові сестри:
БРОНЯ і МАНЯ — з двома діточками, Маєчкою та Мелсиком — забрані до Бабиного Яру. МІР’ЯМ — з донечкою ( імені і року народження уже ніхто не пригадає), ЕСТЕР — з синочком й двома дівчатками (імена також невідомі) та сестра ЄВА — забиті на Житомирщині, у тамтешніх ярах.
Мій батько – ФАЛЬКОВИЧ АВРААМ БЕНЦІОНОВИЧ, майор та брат моєї матусі – командир танка, ВАХОВСЬКИИ ЙОСИП АРОНОВИЧ — загинули на фронті під час другої світової війни.

Григорій Фалькович

Фалькович Григорій Аврамович (25 червня 1940, місто Київ) — український єврейський поет, Голова київського єврейського культурно- просвітницького товариства ім. Шолом-Алейхема. Член Національної спілки письменників України.

 

Go to top